Шовкові шляхи Китаю через Євразію і Африку

09.08.2017
0 коментарів

Лаос, Пакистан, Казахстан, Джибуті, Греція. На перший погляд у цих країн немає нічого спільного. Проте саме через ці країни Китай прокладає свої нові шовкові шляхи за допомогою тунелей, вокзалів, портів, доріг і торговельних хабів.

Хоргос. Ще декілька років тому тут були суцільні степові простори, а у 2012 році з’явилося нове місто, важливий залізничний вузол на шляху з Китаю до Європи. Це місце обрано не випадково. В епоху династії Суі і Тан (581 – 907 рр)  в Хоргос зупинялися каравани, які перевозили товари з Центральної Азії до Європи. Через 1500 років тут височіють величезні хмарочоси посеред міста, де живе 80 000 людей. З казахської сторони кордону побудований великий центр безмитної торгівлі. 51% активів належить Китаю. Минулого року центр відвідали три мільйони людей. Сюди їдуть навіть з Алмати, економічної столиці Казахстану, купувати недорогі китайські товари. Однак переважна частина покупців - китайці.

Компанія, що управляє центром, безкоштовно надала 460 га землі інвесторам. Їм пропонуються також податкові пільги, безмитна торгівля і безвізовий режим для клієнтів. Деякі підприємці вже зацікавилися привабливими пільгами. East Gate Partner планує відкрити в індустріальній зоні на території Хоргос завод з виробництва конфітюру. Фрукти будуть привозити з сусіднього Узбекистану, а банки - з Китаю. Компанія планує також виробляти соки і соуси. Експорт з Китаю сільськогосподарської продукції чітко регламентований, зокрема в тому, що стосується зернових та м'яса.

Казахська сторона до 2020 року збирається побудувати тут парк атракціонів та іподром. Дорога між Хоргос і Алмати вже будується. 8 червня казахський президент Нурсултан Назарбаєв в присутність глави Китаю Сі Цзіньпіна заявив, що Казахстан стане транзитною країною і на цьому буде базуватися розвиток торговельних відносин з Китаєм.

За останні чотири роки Астана побудувала 1500 км залізниць, 3000 км автомобільних доріг і автобанів, які в п'ять разів зменшують час перевезення товарів з Китаю в Європу.

Лаосько-китайський кордон. Під "Мостом дружби" між Китаєм і Лаосом будують тунель довжиною 9 км. Наразі прорито лише 40 метрів. Завершити будівництво планують через три роки. Через цей тунель пройде залізничний шлях. Завдяки цьому проекту з міста Куньмін до В’єтнаму можна буде доїхати на поїзді за 10 годин, а звідти - до Бангкока. У довгостроковій перспективі китайська влада планує за допомогою цієї залізниці сполучити Китай з Сінгапуром. 70% прибутку, отриманого від цієї залізниці,

А поки прикордонне лаоське місто Ботені, де майже не залишилося місцевих, готується до великих змін. 3000 китайських робітників живуть і трудяться над будівництвом тунелю. 90% населення - китайці. Також тут знаходиться спеціальна економічна зона, територія, яку на 99 років Китай орендував у Лаосу. Місто збираються розширити до 34 км². І щоб звільнити додатково 10 тисяч га, будівельники планують зрівняти сім пагорбів.

Пакистан. Тисячі китайських робітників трудяться і в іншому напрямку, щоб прокласти стратегічний коридор від Гімалаїв до Аравійського моря. У 2014 році почалося будівництво швидкісної траси Каракорум, що сполучає китайське місто Кашгар з північчю Пакистану. Ця дорога існує з 1982 року, але Пекін працює над його покращенням і створенням нових напрямків до 2020 року. Цей проект є одним з 32 запущених три роки тому Китаєм проектів на території Пакистану. Їх загальна вартість 55 мільярдів євро.

Пекін планує вивести з ізоляції свої західні регіони, зв'язавши їх з Африкою і Перською затокою через Пакистан. Але Китай також планує економічно допомогти країні з 200 млн населенням, щоб вона змогла протистояти своєму індійському сусідові. Ось уже десять років, як західні інвестори обходять стороною Пакистан, де таліби і джихадисти радикального угруповання ІГ здійснюють теракти. Однак терористична загроза не лякає китайців. Їх в Пакистані 30 тисяч. Пакистан, в свою чергу, мобілізував 10 тисяч військових, гарантуючи безпеку китайським робітникам, а також споруджуваним тут об'єктам.

Джибуті. 40 років тому Джибуті був колонією Франції. Однойменна столиця була побудована французами 150 років. Все почалося саме з залізниці, прокладеної якраз по шовковому шляху з Індокитаю.

Дешева робоча сила і ринок Ефіопії з населенням 100 млн осіб привабили Китай. З часів війни з Еритреєю в 1998 році, Аддіс-Абеба втратила вихід до моря. З тих пір тонни товарів надходять транзитом через Джибуті.

У січні тут відкрився новий вокзал. Щодня до 1500 вантажних машин перетинають кордон. Завдяки залізницям, час перевезення товарів скоротиться від двох днів до 10 годин. Однак, за шість місяців після відкриття вокзалу потяги так і не почали ходити: недостатня потужність електрики і не вистачає кілька кілометрів, щоб з'єднати порт Джибуті з пунктом навантаження з боку Ефіопії.

Китай має намір розширити свою присутність в Східній Африці. Понад 20% активів порту Джибуті належить китайцям, які також заволодіють 40% спеціальної економічної зони площею 43 км², яка в проекті створення. Нещодавно Китай відкрив тут першу свою зарубіжну військову базу. Незважаючи на те, що там збереглася військова присутність, Франція багато в чому втратила свій вплив в Джибуті, особливо в економіці.

Греція. Пекін розширює свою присутність не тільки в Африці, але й в Європі. Найбільший порт Середземного моря, грецький Пірей, повністю перейшов під контроль китайців. Минулого року його відвідав один мільйон людей, це на 12% більше ніж в 2015 році. З них 150 000 - китайці. Очікується, що до 2021 їх кількість може перевищити мільйон. Створюються нові робочі місця, а гроші в грецький бюджет надходять через податки. Доходи вантажоперевізників, які працюють на терміналах 2 і 3, виросли майже на 9%. Ослаблена з економічної точки зору Греція обрана китайцями не випадково. Адже Греція - це ворота в Європу. Тому Пекін інвестиціями в порт не обмежується. Інтерес китайці проявили вже до сектору телекомунікацій, енергетики і туризму.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"