Аналітика

Разом з експертами Світового банку за останні три роки Інститутом водних проблем і меліорації НААН напрацьовано проект відновлення системи зрошення та дренажу в Україні, яким передбачено до 2030 року розширення площ поливу на 1 млн. га. За словами директора Інституту, реалізація проекту потребує інвестицій у розмірі $4,5 млрд. Також науковець повідомив, що ЄБРР починає проект з реконструкції Нижньодністровської зрошувальної системи в Одеській області на площі 45 тис. га. Незважаючи на те, що в Україні відсутня державна підтримка краплинного зрошення, рівень продуктивності, досягнутий завдяки цьому напряму, зробив цю технологію популярною.

Світ давно стикнувся з проблемою нестачі води, особливо для сільського господарства. Зокрема, Ізраїль відомий своїми досягненнями, коли у пустелі завдяки зрошувальним системам вирощують великі врожаї. Частина науково-технічного потенціалу країни постійно працює над інноваційними технологіями зрошування. Наприклад, одна компанія розробила інноваційний метод, який дозволяє отримати більший урожай при використанні меншої кількості води завдяки багаторазовим пластиковим лоткам для отримання води з повітря. Контейнери з переробленого пластику зменшують потреби рослин у воді на 50%.

Інші ізраїльські технології дають можливість зібрати два врожаї на рік і не лише у своїй державі. У Кенії традиційна посуха, тому уряд країни запросив профільну ізраїльську компанію, і тепер там росте кукурудза, яка рятує місцевих жителів від голоду. Уряд прагне, щоб нестача їжі залишилася у минулому, тож цей проект має назву – харчова безпека. Кенійці кажуть, досі роботи в окрузі майже не було, а ця ферма для них справжній подарунок, адже отримують не просто зарплату, а впевненість у завтрашньому дні. На землях, де ніколи не садили рослин – ізраїльські фахівці зробили подвійне диво.

За спостереженнями науковців, процес глобальних змін клімату характеризується досить істотним зростанням температури на фоні практично незмінної кількості опадів. Це зумовлює різке зростання сумарного випаровування — формується додатковий дефіцит вологи. Фахівці називають головним деградуючим процесом ґрунтів — прогресуюче зменшення вологи, яке унеможливлює розвиток продуктивної здатності. Цей процес супроводжується ще й тим, що погіршується якість води.

В Україні темпи підвищення середньорічної температури є найвищими серед країн Східної Європи — за останні 25 років вони склали близько 1 °С. Якщо ті прогнози, які були складені в Гідрометеорологічному інституті за декількома кліматичними моделями, справдяться, до 2100 року це підвищення температури складатиме 3,2-3,3 °С. Зміни клімату в нашій країні в умовах скорочення зрошувальних земель загрожують опустелюванням південних регіонів, а також формуванням дефіциту вологи на півночі країни.

Отже, як і перед багатьма іншими країнами, перед Україною стоїть завдання не лише своєчасно реагувати на глобальні зміни, а й випереджати їх у прогнозуванні й у інноваційних технологіях, які  запитуватимуться у певний час.

Зрошення: системи потребують інвестицій

На початок 2016 року за результатами перевірки стану зрошувальної інфраструктури України, яку проводили представники Мінагрополітики спільно з представниками Світового банку, фізична зношеність насосних станцій, каналів і трубопровідних мереж сягала 82 відсотка. Експерти переконані, що така ситуація склалася у результаті подрібнення зрошувальних ділянок на сотні окремих паїв, а відтак і власників. Як наслідок — внутрішньогосподарська зрошувальна мережа та дощувальна техніка фактично залишилися без господаря, отже  розпочалося їх швидке руйнування.

Ще у 2013 р. Мінагрополітики спільно з Держводагентством України опрацьовували можливість залучення для реконструкції цих систем кредитних ресурсів на довгостроковій основі. Зокрема, від Світового та Європейського інвестиційного банків, Експортно-імпортного банку Китаю, інших міжнародних фінансових інституцій.

Вкладення коштів китайськими інвесторами у відновлення і модернізацію зрошувальних систем розглядалося як один з найбільш реальних і перспективних спільних проектів. Наприкінці 2013 р. міністр агрополітики навіть відрапортував про підписання з КНР контракту на $3 млрд. на відновлення української зрошувальної системи.

На початку 2015 р. повідомлялося про готовність Саудівської Аравії інвестувати близько $1 млрд. у проекти зрошення в Україні. Але ціла низка факторів як тоді, так і сьогодні, заважає залученню інвесторів.

Згідно з матеріалами інвентаризації, яку проводило Мінагрополітики України спільно з Держводагентством України у 2013 р., з 2,17 мільйона гектарів на площі 737,5 тисячі гектарів усе ще можна було здійснювати полив без додаткових капітальних вкладень у зрошувальні системи. Однак вже на той період через зношеність, відсутність насосно-силового обладнання та незадовільний гідрогеологомеліоративний стан було безповоротно втрачено у зрошуваному землеробстві 361,4 тисячі гектарів родючих площ.

У травні ц.р. Президент НААН Ярослав Гадзало повідомив, що Національна академія аграрних наук розробила Стратегію відновлення та розвитку зрошувальних і дренажних систем до 2030 року. Йдеться про  модернізацію 1,2 млн. га зрошувальних і 1 млн. га дренажних систем. Завдяки цьому, Україна зможе щороку отримувати додаткові врожаї загальною вартістю приблизно 135 млрд. гривень, зокрема 8 млн. тонн зернових, 3,5 млн. тонн технічних і 11 млн. тонн плодоовочевих культур.

Загалом, протягом найближчих 3-5 років Україна має можливість збільшити валове виробництво агропродукції на рівні 80 млн. тонн, а ще через 5-8 років — на рівні 100 млн. тонн. Вартість проекту становить $4,2 млрд. За розрахунками науковців, проект окупиться за 4-6 років. Нині НААН шукає надійних інвесторів.

За розрахунками і прогнозами вчених, валовий збір зернових 2018 року буде на минулорічному рівні. Нещодавно Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко повідомив, що через посуху Україна цього року ризикує втратити більше врожаю зернових, ніж минулого року, оскільки до цих пір немає грошей на закупівлю зрошувального обладнання для полів. Президент УАК наголосив, що Україна потребує модернізації і відновлення системи зрошення полів. Радянська система зрошення покривала понад 2 мільйони гектарів посівних земель, але тоді було більше опадів. Навіть при цьому, 2 мільйони гектарів землі все одно залишалися без зрошення. Наразі обсяг зрошуваних земель скоротився в три рази. Тому, для створення ефективної системи зрошення, потрібні великі інвестиції.

Окупність такого обладнання складає близько п'яти років, для закупівлі необхідного обладнання і вирішення цієї проблеми потрібні дешеві довгострокові кредити.

Перспектива не безнадійна

Українські аграрії готові виступити активними учасниками модернізації зрошувальної системи країни. Деякі компанії поступово модернізують і відновлюють обладнання та внутрішньогосподарські зрошувальні мережі, вже вкладаючи в це чималі гроші. Причому навіть там, де внутрішньогосподарські мережі в оренді, а не у власності. Найчастіше аграрії ризикують своїми засобами, оскільки терміни окупності таких проектів менші, ніж терміни оренди земельних ділянок, на яких ці проекти реалізуються.

На Вінниччині в рамках проекту закладення і розвитку горіхових садів відновлюється зрошувальна система, що знаходиться на території  Яришівської та Кремінської сільських рад. Розроблена проектно-кошторисна документація вартістю 240 тис. грн., вартість відновлення системи становитиме понад 4 мільйони гривень. Вже відновлені насосні станції, електролінії та трансформаторні підстанції, центральні магістралі. Створено понад два кілометри нової зрошувальної системи. Полив  буде здійснюватись на площі 710 гектарів.

Однак, за великим рахунком, протиріччя в питаннях власності на землю і власності на частини меліоративної системи, що існують в Україні, а також відсутність законодавства, яке ці протиріччя регулює, роблять залучення ресурсів практично нереальним. Українські сільгоспвиробники пропонують законодавчо врегулювати правила користування зрошувальної системою для власників паїв спільно з власниками систем, підвищити відповідальність власників і орендарів за невикористання земель.

Аграрії впевнені в необхідності модернізації системи, адже у структурі собівартості вирощуваної продукції витрати на зрошення підвищуються щорічно. Учасники ринку переконані, що змінам зрошувальної системи повинні передувати: по-перше, детальна інвентаризація об'єктів мережі; по-друге, розробка техніко-економічних обґрунтувань на кожну ділянку з обов'язковою умовою визначення кінцевого споживача (водокористувача) і термінів окупності проекту за рахунок модернізації, а не підвищення тарифів для діючої системи; по-третє, створення умов для залучення внутрішніх інвесторів за рахунок здешевлення кредитів, лізингових інструментів.

Обов'язковою умовою реалізації стратегії реформування зрошувальної галузі повинні бути незмінні податкові правила. Найбільше аграрії побоюються того, що залучені від міжнародних фінансових інститутів кошти передадуть в якусь новостворену держкомпанію для управління модернізацією зрошувальних систем і розподілу коштів між виконавцями.

Агропромисловий потенціал нашої країни дає підстави для сподівань не лише на високий рівень харчової безпеки для громадян України, а і на гідне місце на світовому ринку. Для цього потрібно об’єднати зусилля влади, науковців, бізнесу, ІТ-фахівців і технологів, зокрема й навколо модернізації і розвитку національної зрошувальної системи. Запит сформований глобальними змінами клімату, агропромисловцями і українськими стартапами. Від держави очікують сприяння і створення необхідних умов.

Українці придумали, як аграріям зрошувати поля безкоштовно. Це стане можливо завдяки новій вітчизняній розробці, яка здатна збирати конденсат із повітря і перетворювати його на живильну вологу. Технологія за принципом дуже нагадує один з елементів кондиціонера, який конденсує надмірну вологу з повітря. От тільки в українському стартапі, який заявив про себе у 2017 році, ця функція виведена на перше місце.

Сама установка не безкоштовна, й на 1 га доведеться встановити до 20 таких зрошувальних систем, але автори ідеї запевняють, що витрати окупляться з першого врожаю, а в майбутньому допоможуть зекономити на поливі ланів мільйони. В КНР влада такі інновації підтримує і цінує, адже для китайців проблеми посух і зрошування значно актуальніші, ніж в Україні.

У 2008 р. уряд Китаю ініціював «Програму залучення Глобальних експертів», відому як «План тисячі талантів». Відповідно до програми була розроблена стратегія залучення до співпраці з китайськими науковцями і підприємствами топ-талантів з усіх країн світу. Основна увага направлена на співпрацю по ключовим національним інноваційним проектам, новітнім дисциплінам, центральним національним лабораторіям, центральним державним підприємствам і державним комерційним і фінансовим установам, а також різним промисловим (технологічним) паркам (в основному зони розвитку високих технологій). За цією програмою у Піднебесній з березня 2017 р. запрацював китайсько-український науково-дослідний Інститут «Наук про життя», який очолив  професор, академік. НААН України Сергій Мельничук.

У стратегічному договорі між китайською та українською стороною виписано, що Інститут прагне стати платформою високого рівня для розробки і інкубування передових та нових технологій, доступних дослідникам в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». У майбутньому планується, що створений Інститут, його виробнича база, результати досліджень промислового та комерційного характеру будуть об’єднані в Індустріальний китайсько-європейський парк.

Можливо слід скористатися такою можливістю і разом попрацювати над проблемою сучасних технологій зрошення, яка з кожним роком ставатиме все більш затребуваною?

Китайська відповідь посухам

Для забезпечення водою сільськогосподарської галузі, з метою стимулювання економного використання води, Китай розширює будівництво сучасної іригаційної системи і до 2020 року площа ефективно зрошуваних земель в країні досягне 1 млрд. му  (15 му = 1 га), зокрема, понад 60 відсотків полів буде обладнано водозберігаючими іригаційними спорудами. В КНР формується інноваційне покоління фермерів, які використовують «інтернет речей», автоматизовані системи зрошення, додатки для прогнозу погоди, різні ґрунтові датчики, вирощують овочі в контейнерах з клімат-контролем і використовують дрони для спостереження за ланами у щоденній фермерській праці. Китайський уряд витрачає мільярди на модернізацію сільського господарства, системи водопостачання, насіння, роботів, дрони та розробку нового програмного забезпечення для сільгоспвиробників.

Ще в давні часи китайці досягли великих успіхів у зрошенні своїх полів. Китайські винахідники створили багато різноманітних машин для підйому води на зрошувані ділянки. У стародавньому Китаї застосовувався й інший спосіб зрошення: ударно-канатний спосіб буріння свердловин. Він застосовується для того, щоб виводити на поверхню підґрунтові води, які знаходяться під тиском. Інший спосіб застосовувався китайцями в місцевостях з сухим кліматом, де гірські річки просочуються в ґрунт і продовжують текти під землею, поки не виходять знову на світ у вигляді ключів. Коли природні умови для цього сприятливі, підземні річки можна перехопити штучними спорудами.

В сучасному Китаї використовується п'ять типів зрошення - водосховища для зрошення, зрошення зміною русла річки, підвісне зрошення, зрошення з свердловин або колодязів і фрагментарне зрошення. Управління зрошенням має різні форми в залежності від масштабів проекту. Як правило, великі  проекти перебувають у веденні управлінь водного господарства на різних рівнях влади. Малі іригаційні проекти  знаходяться під наглядом села, фермерських кооперативів і приватних ферм.

Китай ініціював проекти і реформи щодо поліпшення зрошення в крупних і середніх зрошуваних областях в 1996 р.  За десять років в Китаї було побудовано 7350 км основних каналів і каналів філій з захистом від просочування, відремонтовано чи знову відбудовані 18 010 структур каналів. КНР оновлює дренажні насосні станції в масштабних областях зрошення. Активно проводиться реабілітація, нове будівництво, модернізація і реформування роботи малих водних джерел, каналів і електричних насосних станцій в основних продовольчих областях.

Прискорилася реформа оброблюваних земель, а також була посилена програма землекористування на великих зрошуваних площах і реформи середніх і малих зрошуваних господарств. Масштабно використовується в КНР система крапельного зрошення під плівкою, яке знаходить своє застосування й в інших державах з ідентичними природно-кліматичними і ґрунтовно-меліоративними умовами. Крім того, Китай сприяє ефективному розвитку водозберігаючих технологій зрошення, переадресації та перекачування води, а також збору дощової води. Влада послідовно реалізує заплановані реформи, адже іригаційні проекти і водне господарство гарантують продовольчу безпеку Китаю.

Партнерство з досвідом

Китайський досвід у зрошувальних роботах цінується і широко використовується в багатьох країнах. З кожним роком попит на китайські інновації та висококваліфікованих фахівців в цій галузі зростає. У квітні 2017 р. на China International Modern Agricultural Exhibition одним з найцікавіших розділів експозиції були водозберігаючі іригаційні технології: крапельне зрошення, мікро-зрошення, дощування, сонячна система зрошення, зрошення і добриво, автоматичні системи управління та обладнання.

Фахівцям добре відома китайська корпорація «Тянье» Синьцзян-Уйгурського автономного району КНР.  Діяльність корпорації пов'язана з виробництвом і реалізацією електроенергії, хімічної продукції, сільськогосподарським виробництвом, виготовленням приладів для економії води. Корпорація має державний технічний та інженерно-технічний дослідний центри, зокрема центр, який займається питаннями зрошення і економії води. «Тянье» постійно розвиває системи краплинного зрошення, а також поширює і застосовує ці технології на великих площах, займається дослідженнями в галузі зрошення та економії води, створює і впроваджує передові технології та обладнання в зарубіжних країнах. У 2017 р. корпорація презентувала нову зрошувальну технологію, яка відрізняється низькою вартістю і простотою впровадження, що дозволяє заощадити час установки і капіталовкладення.

Центральний уряд Китаю планує виділити до кінця 2018 р. понад 1,87 млрд. юанів ($298 млн.) на удосконалення іригаційних систем в південних районах Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР. Кошти підуть на модернізацію іригаційних споруд і просування водозберігаючих технологій у галузі сільського господарства в тих районах, де проживає більша частина незахищеного населення регіону.

Можливо нашому Уряду потрібно повернутись до розгляду українсько-китайського проекту по реалізації Стратегії відновлення та розвитку зрошувальних і дренажних систем України. Досвід китайських фахівців має велике значення, особливо для півдня України, а китайські проекти будівництва нових зрошувальних систем можуть кардинально змінити ситуацію в агропромисловій галузі України. Тим паче, що така співпраця цілком вітається у межах ініціативи «Один пояс, один шлях».

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

 

 

...

(читати більше)

New videos
Про результати виборів на Тайвані