Аналітика

Американський президент доручив вивчити існуючі практики передачі Китаю високих технологій. Експерти «Тянься Лінк» вважають це свідченням побоювань США стрімкого зростання можливостей КНР у сфері високих технологій та інновацій.

Американський президент Дональд Трамп доручив провести розслідування відносно способів передачі американських технологій та «ноу-хау» Китаю під час укладення комерційних угод.  Американський торговий представник Роберт Лайтхайзер (Robert Lighthizer) оголосив 18 серпня 2017 року, що підставою для розслідування проти Китаю є частина 301 закону США про торгівлю від 1974 року згідно з якою, Трамп доручив вивчити чи відповідають бізнес практики, які застосовує Китай щодо передачі авторських прав і технологій, законам США, чи не несуть вони загрози національним інтересам.

Цікаво, що цей законодавчий акт практично не застосовувався в США за всі майже 50 років його існування, і низка експертів припускає думку, що президент Дональд Трамп скористався цим положенням американського права лише тому, що згідно згаданого закону саме він буде мати повноваження вводити санкції проти Китаю. Це станеться якщо розслідування справді виявить, «що порушення прав інтелектуальної власності та інші незаконні акти передачі американських технологій можуть послабити конкурентоспроможність американських компаній на світовому ринку».

Комісія США з захисту прав інтелектуальної власності  у спеціальній доповіді (Можна ознайомитися тут: http://ipcommission.org/report/IP_Commission_Report_Update_2017.pdf) оголосила, що через незаконне заволодіння американськими технологіями та ідеями, копіювання товарів і комп’ютерних програм Китай наносить економіці США збитків на шалену суму – від 225 до 600 млрд. доларів США щороку, або 3% від американського ВВП. Експерти попереджають, що рік у рік ця сума лише зростатиме.  

Згідно з повідомленням американської торгової палати у КНР приблизно 20% американських компаній, що працюють у Китаї стикалися з практикою, коли однією з  умов створення спільного підприємства чи розміщення американських виробничих потужностей у Китаї була передача технологій китайському партнеру. Саме правові аспекти цього питання й будуть в центрі дослідження американських урядовців. 

Відомо, що адміністрація Дональда Трампа від перших днів приходу до влади говорила про необхідність покінчити з практикою, коли американські компанії розміщували свої виробничі потужності в Китаї, вимагала повернути робочі місця у США. Натомість бізнес спільнота  висловлювалася з засудженням такого курсу, адже винесення підприємств до Китаю досі залишається одним з факторів конкурентоспроможності американських товарів. Китай посідає перше місце у торгівлі зі США товарами. Минулого року товарообіг між країнами склав 578,6 млрд доларів США. 

Найбільше страждатиме бізнес

Китайський ринок є головним для багатьох американських компаній. Так, зокрема, американська авіабудівна компанія Boeing цього року зробила прогноз, що на найближчі 20 років саме Китай буде залишатися для неї головним ринком, адже потреба Китаю у нових літаках сягне 7200 одиниць, що буде складати 1/5 світового ринку. Вже від 2013 року кожен 4-й вироблений компанією літак відправляють китайським замовникам. В усіх літаках Boeing є частини, які вироблені на китайських заводах. Отже нема нічого дивного, що після тривалого зволікання Boeing  все ж таки прийняв стратегічне рішення, що єдиний за межами США завод по будівництву літаків Boeing 737, компанія відкриє у Китаї (у пров. Чжецзян) вже наступного року. Відповідно до цієї угоди китайські спеціалісти одержать всі необхідні документи та авіаційні технології, а американські спеціалісти будуть лише спостерігати за виробництвом і якістю продукції.

З іншого боку, деякі китайські компанії, продукція яких вироблена за американськими ліцензіями, але які можуть бути визнані, як порушники американських законів, не зможуть постачати свою продукцію  до США.  Так сталося вже з деякими компаніями – виробниками сонячних батарей.  

Це лише кілька прикладів. Проте все це красномовно свідчить, що дії адміністрації Трампа загрожують саме американським компаніям, які мають багатомільярдні контракти з Китаєм.  Розслідування, розпочате в США, зробить ризикованими подальші інвестиції американців в китайську економіку і виробництво.  Для Китаю реальні втрати від таких рішень господаря Білого дому будуть не суттєві, адже не багато китайських компаній мають американський ринок за основний ринок збуту. Окрім того, влада Китаю, напевно, підготує контрзаходи в разі, коли після проведеного розслідування США забажають перейти до конкретних кроків і санкцій.

Пекін наполягає, що всі торгові суперечки між країнами повинні вирішуватися шляхом переговорів і кращим місцем для таких перемовин є Світова Організація Торгівлі у Женеві.  І Китай, і США є членами СОТ, тому для Пекіну виглядає дивним й неприйнятним, що адміністрація Трампа вирішила для розслідування проти Китаю скористатися нормами свого старого закону, який, як вже зазначалося  вище, не мав практичного застосування.

Наразі, можна зробити висновок, що розслідування відносно Китаю оголошене Трампом є свідченням, що США все більше стурбовані зростанням технологічної потуги азійської держави. Лише цього року Китай заявив, що його вченим вдалося зробити прорив у галузі квантового зв’язку, розробити нові матеріали для потреб космосу, робототехніки, Китай став світовим лідером у вироблені енергії з екологічно чистих джерел, китайські вчені активно працюють у галузі штучного інтелекту тощо. Відомо, що витрати на інновації та наукові дослідження Китаю перевищили у 2015 році 2% від ВВП і сягнули 206 млрд. доларів США. США випереджають Китай  за цими показниками (за 2015 рік - 2,7% ВВП і рекордні 499 млрд. доларів США). Проте зростання витрат на інновації у Китаї показало рекордні темпи +18% на рік, що дозволяє говорити, що Пекін включився у змагання за першість в цій галузі.

Всі ці аспекти в США розглядають, як виклик американському домінуванню і лідерству у сфері високих технологій. Це може призвести врешті до відставання США від Китаю у певних сферах економіки та оборонної промисловості, негативно відіб’ється на потенціалі американської економіки до зростання.

Також США вважають загрозливим для себе тенденцію, коли китайські інвестори цікавляться покупкою тих американських компаній, які мають певні досягнення у технологіях, які ще не досить розвинені в Китаї з метою одержати технології. Також сьогодні китайські інвестори зазвичай є головними спонсорами американських старт-апів, в яких головний аспект зроблений на інновації та високі технології. Врешті, китайські глобальні компанії почали створювати на території США свої   дослідницькі центри й «рекрутувати» до них талановиту американську молодь, яка таким чином може працювати над проектами у сфері робототехніки чи штучного інтелекту.  

США не мають легальних та ефективних шляхів протидії багатьом з названих способів, через які китайці отримують передові американські технології. Особливо слід зазначити, що всі вони є легальні і не мають нічого спільного з «промисловим шпіонажем», проти якого почала боротися ще адміністрація Барака Обами.

Наслідком цих дій у США може стати створення спеціального наглядового органу, який буде ретельно відслідковувати транзакції з Китаєм, а також контракти китайських компаній з американськими компаніями. Вірогідно погіршиться інвестиційний клімат між двома країнами, якщо великі проекти стануть підлягати додатковим перевіркам. Але можна сказати, що США лише почали шукати адекватні рішення цих проблем.

Висновки для України

Як відомо, Україна довгий час була джерелом звідки Китай одержав багато важливих технологій та «ноу-хау», зокрема таких, які Китай не міг отримати ні з країн Заходу, ні з Росії. Це відверто дратувало останніх. Ймовірним наслідком американського розслідування щодо передачі технологій Китаю може бути посилення уваги до дій Києва у співпраці з Китаєм у сферах високих технологій.

Натомість й для самої України передача чи продаж технологій до Китаю не створювало технологічного прориву. Адже продавалися до Китаю переважно старі, ще радянські технології, а розвиток нових тим часом майже не відбувався через брак підтримки з боку держави і відсутність інвестицій.

Київ натомість може й надалі мати користь від інноваційних та технологічних проектів з Китаєм, якщо частина коштів від них буде реінвестована у сферу розвитку інновацій в Україні і спільні розробки, створення виробничих потужностей і дослідних центрів. Як видно з досвіду США, це доволі прийнятна для китайців практика, якщо буде забезпечено належний захист таких інвестицій і обидві сторони одержать користь від співпраці.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

 

...

(читати більше)

New videos
Про результати виборів на Тайвані