Аналітика

Незабаром на території відпрацьованого кар'єру в Дніпропетровській області почнеться будівництво Нікопольської сонячної електростанції (СЕС). Завдяки СЕС в регіоні будуть створені нові робочі місця, 100 тисяч домогосподарств забезпечені енергопостачанням, а місцеві бюджети поповняться десятками мільйонів податкових відрахувань. Екологічний ефект від роботи СЕС полягатиме в щорічному скороченні на 300 тис. тонн викидів СО2 в атмосферу. Будівництво СЕС планується завершити до кінця цього року.

Все це стане реальним завдяки тому, що 6 квітня у Києві компанії ДТЕК і China Machinery Engineering Company (CMEC) підписали договір на проектування та будівництво сонячної електростанції потужністю 200 мвт. Подія відбулася під час проведення круглого столу «Китайські інвестиції в розвиток енергетики України», організованого Українською  асоціацією Шовкового шляху Silk Link,.

Віце-прем’єр міністр України Володимир Кістіон і міністр енергетики України Ігор Насалик, які брали участь у заході, наголосили на користі для нашої країни китайського досвіду з розвитку відновлюваних джерел енергії та ролі нових джерел у процесі поступового зменшення використання вугілля для генерації енергії в Україні.

Наближається «зелена» ера

Впровадження відновлюваних джерел енергії (ВЕД) набирає обертів як на Заході, так і на Сході. ВЕД поступово витісняють традиційні нафту, газ і вугілля. Відновлювальну енергетику сьогодні почали порівнювати з ІТ, враховуючи її швидкі темпи зростання, а також активні інноваційні технологічні розробки. Низка країн планують до 2035-2050 років повністю відмовитися від викопних енергоносіїв, перейшовши на безвуглецеве забезпечення.

Зараз у загальному енергетичному балансі світу використання відновлювальних джерел енергії сягнуло 1/4, і поступово збільшується. У ВЕД починають інвестувати навіть компанії, які за основним видом своєї діяльності далекі від цієї галузі.

Фахівці стверджують, що найдешевшими енергоносіями у найближчі 10 років залишаться сонце та вітер, та наводять дані, що сьогодні у світі освоєно менше 1% технічно-доступного вітроенергетичного потенціалу та менше 0,2% доступного потенціалу геліоенергетики. Водночас, постійно здешевлюються технології генерації та підвищується коефіцієнт корисної дії (ККД) генеруючих потужностей. За останні 5 років вартість вітрових турбін зменшилась на 10-15%, а собівартість будівництва сонячних електростанцій на 15-20%. Нові технології дозволяють постійно зменшувати витрати на зведення генеруючих потужностей. Сучасні технології не стоять на місці, постійно збільшуючи термін експлуатації обладнання для ВДЕ.

Сьогодні генерувати електричну енергію є рентабельним навіть на дахах власних будинків. Але активно нарощується й промислова генерація ВЕД, які за 10 років збільшили потужності генерації у 10 разів. Довгий час лідерство у просуванні технологій відновлювальної енергетики тримали країни ЄС, сьогодні ж гілку першості забирають Індія та Мексика. А у Китаї концентрується до 70% світового виробництва фотовольтаїчних елементів для будівництва сонячних електростанцій.

Відомо, що темпи появи стартапів та просування нових технологій у ВЕД  обігнали світового лідера інновацій – біотехнології. Наприклад, Ілон Маск будує у Австралії найбільшу у світі акумуляторну станцію, яка буде здатна регулювати дисбаланси енергетичних мереж, що пов’язані із коливанням генерації та нерівномірним споживанням електричної енергії населенням та промисловістю.

Ці розробки пов’язані, насамперед, з тим, що електрична енергія – це продукт, який не зберігається, а повинен бути доставлений від виробника до споживача у найкоротший термін. Над сучасними технологіями збереження і регулювання коливань генерації працюють найкращі уми світу.

Лідерами в цьому русі є Google та Facebook, виробник засобів зв’язку Apple, торговельна мережа IKEA, гігант із виробництва дитячих конструкторів LEGO та студія анімаційних фільмів Disney. Нещодавно Google оголосила про те, що всі глобальні операції компанії здійснюються виключно за рахунок поновлюваних джерел енергії. У 2017 році Google стала найбільшим корпоративним покупцем сонячної і вітряної енергії. Завдяки контрактам Google сонячні і вітрові електростанції по всьому світу отримали від корпорації понад 3 млрд доларів.

Сучасні цифрові пристрої - комп'ютери, смартфони та планшети - стали незамінними помічниками користувачів. Цей безсумнівний прогрес вимагає нових потужностей, яким необхідна енергія. І компанії підвищують частку поновлюваних джерел у своєму сукупному енергоспоживанні. Слідом за Google американський виробник комп'ютерів і мобільних пристроїв Apple оголосив про повний перехід на відновлювані джерела (сонячні панелі, вітрогенератори, гідроелектростанції).

Експерти зазначають, що, хоча швидкий перехід на поновлювані джерела енергії неможливий, ті країни, які давно над цим працюють, досягли великих успіхів. Наприклад, у Данії за рахунок ВЕД виробляється близько половини всієї електроенергії, в Німеччині - приблизно третина. Ці технології стають все дешевшими і доступнішими. Що стосується субсидій, то вся енергетика користується державною підтримкою, зокрема й традиційна. Тож слід стимулювати всі країни до поступового переходу на ВЕД.

Амбітні плани України

Наприкінці лютого ц.р. Україна стала повноправним членом Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), що дозволяє Україні вийти на світовий ринок поновлюваних джерел енергії. IRENA базується в Абу-Дабі та є глобальним центром співпраці й обміну інформацією щодо відновлюваних джерел енергії. Участь в роботі IRENA дозволить Україні вдосконалити своє законодавство у сфері чистої енергетики.

Керівник Державного агентства України з енергоефективності Сергій Савчук повідомив, що членство у IRENA сприяє поліпшенню інвестиційного іміджу держави, надає широкі можливості для залучення кращих світових практик і технологій, а головне - «зелених» інвестицій. Уряд України поставив мету збільшити до 2035 року частку ВЕД з поточних 4% до 20%. Те, що Україна стала повноправним членом світового агентства з відновлюваних джерел енергії є частиною української енергетичної стратегії.

Згідно з Енергетичною стратегію України, до 2035 року енергоємність ВВП повинна знизитися більш, ніж в два рази. Прес-служба Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження повідомила, що від початку 2015 р. у секторі ВЕД, що працює за «зеленим» тарифом, введено 567 МВт нових потужностей, у створення яких було інвестовано понад 550 млн. євро.

Введення в експлуатацію нових потужностей відновлюваної енергетики в першому кварталі 2018 р. збільшилось у 2,4 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2017 р. - до 159,4 МВт. Загальна встановлена потужність ВЕД на кінець березня ц.р. зросла до 1534 МВт. При цьому частка відновлюваної енергії в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні склала 1,4%. У 2017 р. в Україні було введено 257 МВт нових потужностей відновлюваної енергетики.

Директор Департаменту поновлюваних джерел енергії і альтернативних видів палива Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження Юрій Шафаренко озвучив прогноз: обсяг інвестицій у відновлювану енергетику України у 2018 р. в порівнянні з показником 2017 р. зросте на 25-30% і досягне рівня 460-480 млн. дол.  Головним механізмом для стимулювання розвитку ВЕД в Україні є «зелені» тарифи: спеціально високі (вище, ніж у інших видів генерації), затверджені законом ціни на електроенергію, яка виробляється з ВЕД.

Окрім того, що ВЕД сповільнюють процеси глобальних змін клімату, сьогодні в Україні сонячні електростанції (навіть до 100 КВт) відіграють альтернативу розміщенню грошей на депозиті банку. Адже після повної окупності об’єкту генерації (від 4,5 до 6 років) та повернення інвестиції, ще до 15 років об’єкт може давати чистий прибуток із невисокими експлуатаційним витратами.

Отже сьогодні нова енергетика, що використовує ВЕД, поступово стає однією із найбільш динамічних галузей економіки. Зростання обсягів генеруючих потужностей, які використовують ВЕД, потребує все більшої кількості фахівців. Зараз дефіцит ринку праці на кваліфіковані кадри у галузі відновлювальних джерел енергії в нашій країні вже перевищує півтисячі осіб. Експерти зазначають, що в Україні професійних інженерів у галузі відновлювальної енергетики готують лише 4 університети. А фахівців із монтажу сонячних електростанцій не готує жоден заклад професійно-технічної освіти.

З огляду на критичну важливість енергетики для України, експерти вважають, що настав час приділити цьому напряму особливу увагу. Всі зусилля у сфері енергетики на внутрішньому і зовнішньому треку потрібно систематизувати і організувати з тим, щоб ефективно залучати інвестиції, розвивати співпрацю з ЄС і згодом органічно ввійти до єдиної європейської енергосистеми.

Китай набув великого авторитету та досвіду у розвитку ВЕД, будівництві, введенні в експлуатацію сучасних ВЕД-комплексів і міжнародній співпраці з потужними гравцями енергоринку. З огляду на процеси реформування енергетичної сфери України і Китаю у рамках реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» потенціал співпраці у цій галузі України і Піднебесної є дуже великим.

Світові рекорди КНР

Згідно глобального прогнозу, випущеного компанією British Petroleum, найбільший приріст виробництва відновлюваної енергії в найближчі 20 років (більше, ніж ЄС і США разом взяті) забезпечить Китай. Раніше повідомлялося, що КНР тільки в період з 2016 по 2020 рік має намір інвестувати у ВЕД понад $350 млрд. Китай активно розвиває відновлювані енергоджерела і, зокрема, сонячну енергетику. За темпами зростання генерації на основі фотовольтаїки у світі також немає рівних КНР.

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підрахувало, що сумарна потужність сонячних батарей, встановлених в Китаї за 2016 рік, перевищила 34 ГВт. Це майже половина всіх додаткових потужностей, вироблених минулого року. Тільки за перший квартал 2017 року Китай додав в свою мережу 8 ГВт, що виробляються на основі ВЕД. Більше того, саме КНР тепер утримує світовий рекорд за кількістю об'єктів геліогенерації. Електростанція «Лун'янся», яка зайняла площу 30 квадратних кілометрів, взагалі найбільша на планеті. Плавуча сонячна ферма в провінції Аньхой вважається найбільшою в своєму класі. До речі, символічним є те, що ця електростанція збудована на місці зачиненої вугільної шахти. У 2017 р. було підключено масив сонячних батарей, що включає 166 000 панелей. Побудова сонячних електростанцій на озері або резервуарі  поліпшує екологію та зберігає сільськогосподарську землю. Ще більша плавуча електростанція ввійде в дію в Китаї в травні 2018 р.

Минулого року в Китаї почала працювати перша комерційна сонячна ТЕС. Сонячна електростанція розмістилася на території провінції Цінхай на північному заході Китаю, її оператором є корпорація CGN (China General Nuclear Power Corporation). Проект був затверджений Державним управлінням у справах енергетики КНР в 2016 р., його потужність становить 50 МВт, що можна порівняти з обсягом енергії, яка генерується за рахунок спалювання 60 тис. тонн вугілля на рік. На електростанції сонячне світло відбивається на центральний колектор для нагрівання води, отриманий в результаті цього пар подається на турбіну, яка генерує електрику. Така технологія введена в комерційну експлуатацію в Китаї вперше.

Китай прагне генерацією з ВЕД замістити якраз вугільну енергетику, від якої сильно страждає повітря по всій країні. Однак поточне виробництво китайських сонячних електростанцій покриває лише 1% від загальної потреби в електриці. Частка працюючих на вугіллі ТЕС в енергобалансі країни все ще становить 66%. Саме тому Урядом КНР розроблено програму, розраховану до 2050 року, згідно з якою до середини століття Китай буде отримувати з ВЕД 86% необхідної електроенергії. Причому сонячні енергетичні установки забезпечать третину цієї частки.

Наразі Китай зіткнувся з неминучими хворобами росту. Співробітник Центру енергетичної та фінансової політики Стенфордського університету Джеффрі Бал розповідає, що в КНР не завжди ефективні державні субсидії. Були випадки, коли підвищений «зелений» тариф, за яким можуть здавати потужності в мережу компанії - виробники сонячної енергії, оплачувалася із запізненням. До речі, обсяги таких субсидій влада нещодавно урізала.

Є складнощі і з територіальною структурою енергетичного господарства. Більшість великих сонячних електростанцій розташовуються в малонаселених місцевостях на заході Китаю, далеко від промислових і адміністративних центрів. Потрібно будувати лінії електропередач, але не завжди вчасно на це знаходиться фінансування. В результаті відбувається штучне «скорочення» потужностей. Проте високий потенціал країни в сонячній енергетиці експерти не піддають сумніву.

Китайські компанії інвестують і будують не лише вдома. Свій практичний досвід вони з успіхом використовують в інших країнах, насамперед це стосується країн-партнерів ініціативи «Один пояс, один шлях». Наприклад, державна China Machinery Engineering Company (CMEC) реалізувала понад 100 великих проектів в КНР і по всьому світу.

Найвідоміші з них: розширення Карагандинської ТЕЦ-3, об'єкт Березовської ГРЕС в Білорусі потужністю 400мВт, об'єкт Лукомльської ГРЕС потужністю 400мВт, капітальний ремонт і розширення електростанції Костолас у Сербії, масштабний логістичний проект з будівництва залізниці загальною протяжністю 5000 км в Аргентині, розпочатий в 2013 р. Генпідрядником з будівництва електромереж в китайсько-білоруському індустріальному парку «Великий камінь» також була китайська компанія СМЕС. Крім того, СМЕС збудувала 4,3 ГВт енергопотужностей, з яких понад 600 МВт – геліоенергетика.

Каталізатор розвитку нової української енергетики

Україна, як й інші країни-підписанти Паризької угоди взяла на себе зобов’язання створити сприятливі умови для інвестування у проекти зі скорочення викидів парникових газів. Це, у свою чергу, потребує ефективних механізмів залучення капіталу в «зелені» проекти.

На добре відомій комунікаційній платформі Української Асоціації Шовкового Шляху Silk Link, реалізувалась одна з найбільших угод по залученню фінансування у відновлювану енергетику України. Ця дійсно важлива для економіки нашої країни подія є очікуваним наслідком тривалої, послідовної і  цілеспрямованої роботи Silk Link з залучення інвестицій в Україну. Маємо сподівання, що цей проект може спонукати й інші великі китайські компанії активніше вкладати кошти в інвестиційні проекти в Україні.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що реалізація державної Енергетичної стратегії України вимагає десятків мільярдів доларів капіталовкладень, які зможуть бути інвестовані в Україну тільки за умови покращення інвестиційного клімату та наявності прозорих правил гри. «Нікопольська сонячна електростанція стане найбільшим генеруючим об'єктом геліоенергетики в Україні та Європі. Спільна робота ДТЕК і СМЕС буде прикладом співпраці для інших українських і китайських компаній. Ми твердо маємо намір реалізувати успішний проект для жителів України, який створить екологічно чисту генерацію для досягнення Україною енергетичної незалежності», - прокоментував подію голова правління СМЕС Чжан Чунь.

СМЕС стане інвестором і підрядником будівництва Нікопольської СЕС. Для будівництва СЕС будуть використані землі, непридатні для ведення сільського господарства. Компанія інвестує €230 млн., а виробництво «зеленої» електроенергії СЕС складе понад 280 млн. кВт\г щорічно. Отже, історія успішних українсько-китайських проектів поповнюється ще одною сторінкою.

Україна вивчає досвід інших країн і намагається відшукувати  ефективні інструменти фінансування проектів генерації ВЕД. Запровадження в Україні випуску «зелених» бондів як інструменту реалізації проектів з відновлюваної енергетики стало основною темою першого Українського форуму з кліматичних фінансів, який відбувся  нещодавно в Києві. Як зазначили учасники форуму, після багатьох досліджень стало зрозумілим, що «зелені» фінансові інструменти при правильному цільовому використанні, оцінці ризиків можуть вирішити багато проблем, зокрема: розширення фінансування проектів у сфері енергетики, зміцнення економічного потенціалу країни, подальшу інтеграцію в глобальне економічне середовище.

Комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалгс висловив думку, що Україна має можливість інтегруватися до енергетичного ринку Європейського союзу через країни Південно-Східної Європи. Останні сигнали з Брюсселя свідчать, що Євросоюз шукає нові форми функціонування енергоринку і прагне його лібералізувати. На переконання експертів, спостерігається спроба формування субєвропейської енергетичної спільноти, де мають бути враховані інтереси виробників, транспортерів та споживачів енергоносіїв. Останнім часом питаннями енергетичної безпеки стурбовані не лише в Україні.

Новітні технології мають забезпечити скорочення капіталоємності енергопроектів, підвищити енергоефективність рішень, насамперед у сфері забезпечення теплопостачання житлових будівель, зберігання ВЕД, розумного управління електромережами, тощо. Для появи таких технологій знадобляться значні інвестиції у науково-дослідні та конструкторські роботи. Перелік цих питань та проблем має бути розглянутий в рамках політики інноваційного розвитку ЄС. Над вирішенням аналогічних питань доведеться працювати і в Україні, і в Китаї.

Перспектива швидкої інтеграції українського енергоринку в єдиний енергопростір ЄС залежить, зокрема, і від здатності нашої енергетичної системи орієнтуватись на прискорене зростання виробництва відновлюваної енергії.

Підписання інвестиційної угоди і співпраця ДТЕК і СМЕС - багатогранний проект, який реалізовує прагнення нашої країни продовжувати диверсифікацію енергоджерел, реформувати енергетику і забезпечити її справжню незалежність.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

 

 

 

...

(читати більше)

New videos
Про результати виборів на Тайвані