18 жовтня голова Львівської ОДА ознайомив науковці із Академії суспільних наук Китаю із досягненнями Львівщини в економічній, освітній, туристично-рекреаційній та суспільно-політичній сферах.

Зокрема, докладно зупинились на розвитку альтернативної енергетики та розбудові інфраструктури, а також покращенні логістичних сполучень із Європою завдяки будівництву Бескидського тунелю.

Очільник області зауважив, що важливо донести до представників китайського бізнесу, що Львівщина – стабільний і безпечний регіон для капіталовкладень та розвитку підприємництва. Спільна робота та інформування з обох сторін дозволить покращити бізнес-партнерство.

Китайські науковці вкотре запевнили українську сторону у підтримці нашої країни у відстоюванні свого суверенітету та територіальної цілісності.

"Нам відомо, що Україна взяла курс на євроінтеграцію, і з нашого боку ви завжди знайдете підтримку вашої країни на цьому шляху. Ми, як науковці, покликані розвивати відносини між нашими країнами, незважаючи на географічне розташування, а отже і надалі працюватимемо над культурним та науковим обмінами із Україною", - зазначила завідувач відділом України Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук Китаю Чжао Хуецжун.

Довідково: Інститут Східної Європи, Росії та Центральної Азії, що перебуває під егідою Китайської академії суспільних наук, раніше мав назву "Інститут радянських і східноєвропейських досліджень". Інститут створив різні види академічних обмінів інформацією, не тільки з науково-дослідними інститутами в Росії а також і республіками Центральної Азії, Східної Європи та іншими аналогічними установами в Сполучених Штатах, Великобританії, Японії, Німеччини, Австралії, Канади, Франції, Швеції, Республіка Кореї, Сінгапуром.

Інститут має спеціалізовану бібліотеку, колекція книг якої перевищує 60 000, зокрема книги на більш ніж, десяти іноземних мовах, таких як китайська, російська, англійська, японська, німецька, французька та східно-європейські мови. 

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

Як підтверджує нещодавня доповідь Азіатського банку розвитку, багатьом країнам, які беруть участь в проекті "Один пояс, один шлях", терміново потрібні великі інвестиції в інфраструктуру, а це саме ті інвестиції, які обіцяє надати Китай. Деяким країнам, наприклад Бангладеш і Киргизії, не вистачає надійного енергопостачання, що перешкоджає розвитку їх промислового сектору і послаблює експортний потенціал. Інші країни, наприклад Індонезія, не мають достатньої кількості портів для внутрішньоекономічної інтеграції та міжнародної торгівлі.

Як зазначає головний економіст Азіатського банку розвитку Шанг Джин Вей, програма "Один пояс, один шлях" може допомогти цим країнам подолати вказані перешкоди, надавши їм зовнішнє фінансування на будівництво портів, доріг, шкіл, лікарень, електростанцій та енергомереж. У своїй статті на Project Syndicate він пише, що саме тому ця ініціатива багато в чому схожа на американський план Маршалла, реалізований після 1945 р .; його внесок в реконструкцію і економічне відновлення Європи, розореної війною, визнається повсюдно.

Звичайно, одного тільки зовнішнього фінансування недостатньо для успіху. Країни-одержувачі повинні будуть проводити ключові реформи, які підвищать політичну прозорість і передбачуваність, тим самим знижуючи інвестиційні ризики. Ба більше, реалізація супутніх реформ стане ключовим чинником, що визначає економічну вигоду від інвестицій в рамках програми "Один пояс, один шлях".

Для Китаю інвестиції в цю програму економічно привабливі, особливо якщо провідну роль в її реалізації будуть відігравати приватні китайські компанії. До 2013 року, коли Китай вперше виступив з ініціативою "Один пояс, один шлях", країна накопичила міжнародні валютні резерви в розмірі близько $4 трлн; вони приносили дуже низькі доларові доходи (менше 1% в рік). В той час при перерахунку у власну валюту Китаю прибутковість ставала негативною через очікуване зміцнення юаня відносно долара США. З цієї точки зору, інвестиції в програму "Один пояс, один шлях" не є особливо дорогими для Китаю, особливо якщо врахувати їх далекосяжні потенційні вигоди. Співвідношення зовнішньої торгівлі до ВВП в Китаї перевищує 40% (значно вище, ніж в США), що частково зумовлено недостатньою розвиненістю інфраструктури і неадекватною диверсифікацією економіки у торгових партнерів Китаю. Завдяки усуненню цих недоліків китайські інвестиції в рамках ініціативи "Один пояс, один шлях" допоможуть значно підвищити торгові обороти в країнах-учасницях цієї програми і в самому Китаї, приносячи значні вигоди компаніям і працівникам.

Все це не означає, що зазначені інвестиції є для Китаю безризиковими. Їх економічна віддача буде залежати від якості бізнес-рішень, прийнятих компаніями. Зокрема, для китайських державних компаній ефективність не є першочерговим питанням, тому вони можуть братися за проекти з низькою прибутковістю. У зв'язку з цим необхідно дуже уважно стежити за процесом реформ держпідприємств в Китаї. Проте, хоча програмою "Один пояс, один шлях" частково рухають стратегічні цілі, аналіз "витрати-вигоди" показує, що її економічні аргументи теж дуже сильні. США та інші країни теж зможуть отримати від неї значні економічні вигоди. Минуло десятиліття, з тих пір як вибухнула світова фінансова криза, а в більшості країн світу відновлення економіки відбувається як і раніше слабкими, невпевненими темпами. Сміливі, великомасштабні інвестиції в інфраструктуру можуть дати такі необхідні короткострокові стимули для глобального сукупного попиту. США цілком можуть очікувати сплеску попиту на свій експорт, зокрема автомобілі, локомотиви, літаки, висококласне будівельне обладнання, а також фінансові, бухгалтерські, освітні та юридичні послуги.

У більш тривалій перспективі нова інфраструктура допоможе розширити вузькі місця в логістиці, знизивши витрати в виробничих ланцюжках. Результатом цього стане підвищення продуктивності і прискорення темпів зростання світової економіки.

Якщо проекти в рамках програми "Один пояс, один шлях" будуть реалізовані по високим екологічним і соціальним стандартам, тоді значний прогрес буде досягнутий і у вирішенні глобальних проблем, таких як зміна клімату і нерівність. Чим більше країн вирішить брати участь у цих проектах, тим вище будуть шанси досягнення цих стандартів, тим вище буде глобальна соціальна віддача цієї програми.

В епоху, коли деякі найбільш впливові країни світу вирішили відвернутися від світу і міркують про спорудження торгових бар'єрів і будівництві прикордонних стін, світу потрібні ініціативи будівництва мостів і доріг, причому і в буквальному, і в переносному сенсах. Саме такою ініціативою є стратегія "Один пояс, один шлях".

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

Одна з найбільших в Литві молокопереробних компаній Rokiskio suris незабаром відправить до Китаю понад 800 тонн сиру моцарела. Угоди з китайцями допоміг досягти новозеландський молокопереробний гігант Fonterra, який інвестував в підприємство.

За словами глави правління Rokiskio suris Далюс Трумпа, угода з покупцями в Китаї вже укладена, а перша партія продукції відправиться цього тижня.

До Китаю вже експортують продукцію три литовські молокопереробні компанії: Rokiskio suris в березні цього року відправила 300 тонн лактози, Vilkyskiu pienine в січні відправила близько 20 тонн моцарели, Marijampoles pieno konservai в липні експортувала близько 100 тонн консервованого непідсолодженого молока.

Rokiskio suris 13 жовтня підписала договір купівлі-продажу з Fonterra - остання купила на більш ніж 7 млн. євро близько однієї десятої акцій компанії.

Fonterra займає 85% ринку виробництва і переробки молока в Новій Зеландії.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)