Національний банк України і Народний банк Китаю відновили двосторонній договір про валютний своп для валют юань/гривня ще на три роки. Максимальна сума лінії валютного свопу залишається незмінною: на рівні 15 мільярдів юанів або 62 мільярдів гривень.
Відповідний договір сьогодні підписали голова Національного банку Яків Смолій і глава Народного банку Китаю Ї Ган під час робочого візиту Смолія до Пекіну.

«Китай - це другий найбільший торговий партнер України за товарообігом, а роль юаня в міжнародній торгівлі зростає. Доступ до коштів, отриманих за договором, буде сприяти здійсненню торгівлі між Україною і Китаєм в юанях. Договір сприятиме подальшій економічній співпраці між нашими двома країнами», - прокоментував Яків Смолій.

Ї Ган зазначив: «Відновлення нашого двостороннього валютного свопу буде сприяти подальшому розвитку торгівлі та інвестиціям між двома країнами та поглиблення двосторонніх економічних зв'язків».

Підписаний договір - вже третя подібна угода між Національним банком України і Народним банком Китаю в рамках двостороннього співробітництва між центральними банками. Термін дії попереднього трирічного договору про валютний своп на суму до 54 мільярдів гривень і 15 мільярдів юанів закінчився в червні 2018 року.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

Про це заявив професор Бахтиер Хамідов на церемонії закриття першої Міжнародної експортної виставки "Made in Uzbekistan" в Ташкенті.

На його думку, для цього є об'єктивні підстави. "Китай традиційно є ключовим торговим партнером Узбекистану. Наша країна надає пріоритетного значення подальшому зміцненню торговельно-економічного співробітництва з КНР. Сам факт, що за підсумками 2017 року товарообіг збільшився на 16,8% і склав 4,97 млрд доларів США говорить про динамічний розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами", - зазначив узбецький експерт.

Підсумки цієї виставки показують, що Узбекистан і КНР мають значний потенціал, величезні резерви і можливості для збільшення і балансування товарообігу в найближчі роки.

Узбецький економіст впевнений, що до 2020 року сторони зможуть збільшити товарообіг в два рази в порівнянні з нинішніми показниками і довести його обсяг до 10 млрд дол.

Вирішальними факторами в подальшому розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами можуть служити прямі інвестиції КНР в узбецьку економіку і китайські, а також узбецько-китайські спільні підприємства, що працюють в Узбекистані.

Зараз Китай - один з найбільших інвесторів в економіку Узбекистану. Обсяг цих інвестицій досяг понад 7,8 млрд доларів США. В Узбекистані діє близько 800 компаній з участю китайського капіталу.

Під час державного візиту президента Узбекистану Шавкат Мірзіеєва в Китай у травні минулого року було підписано понад 100 документів про реалізацію більшого пакету інвестиційних проектів загальною вартістю понад 23 млрд доларів США.

На думку Б. Хамідова, сьогодні можна спостерігати дуже важливу тенденцію в узбецькій зовнішній торгівлі. Це створення двостороннього руху в торгівлі з Китаєм, прагнення узбецьких підприємців вийти на великий китайський ринок.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

Міністр сільського життя Естонії Тармо Тамм 6 листопада підписав протокол про птахівництво з заступником генерального директора Китайського митного управління Ван Ліньцзюнем.

Документ дозволяє створити передумови для естонських компаній птахівництва по виходу на китайський ринок.

"Китайські інспектори, котрі відвідували Естонію, визнають високу якість харчової продукції країни. В результаті ми підписали протоколи про безпеку молочних продуктів і продуктів рибальства", - нагадав міністр.

Тепер черга дійшла і до продукції птахівництва. Тамм зазначив, що Естонія стала другою після Польщі країною Євросоюзу, якій вдалося підписати прямий протокол з Китаєм. Це, за його словами, рамковий документ, який визначає вимоги не тільки до естонського, але китайського експорту в птахівництві, до переробних компаній і правил сертифікації.

Китайський споживчий ринок має підвищену привабливістю для естонських виробників. За вісім місяців 2018 року обсяг харчової продукції, проданої в КНР, склав майже 5 мільйонів євро. При цьому основу продуктового експорту Естонії в цю країну як і раніше становить рибна продукція.

За словами прем'єр-міністра Естонії Юрі Ратас, естонський уряд докладає всіх зусиль, щоб допомогти підприємствам Естонії вийти на великий ринок Китаю. Він вважає, що різні форми співпраці пропонують відмінну додаткову можливість Естонії, для того щоб показати себе і укласти угоди на вищому політичному рівні.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

 

...

(читати більше)