В Українсько-китайському центрі інженерних інновації проводитимуть дослідження у галузі штучного інтелекту.

Ректор НТУУ “КПІ” Михайло Згуровський повідомив: «Наразі в межах ініціативи відомої китайської компанії ми відкриваємо спільний центр. Далі ми плануємо спільно проводити фестиваль Sikorsky Challenge не лише в Україні, а й у Китаї. Крім того, передбачаємо відкриття двох спільних масштабних проектів - Українсько-китайського міжнародного інституту та лабораторії штучного інтелекту».

Розробки київських політехніків залишатимуться інтелектуальною власністю університету та його партнері.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

На конференції в бельгійському місті Антверпен обговорили можливості наземного і морського транспортування вантажів з Європи в Азію по Шовковому шляху.

Фахівці митних органів і транспортно-логістичних компаній з країн Бенілюксу та Євразійського Економічного Союзу обговорили найпоширеніші проблеми доставки товарів між регіонами.

Експерти особливо підкреслили зростаючу роль Казахстану, як великого транспортно логістичного хаба на стародавньому маршруті, і відзначили значне збільшення попиту на ринку залізничного проекту, що сполучає Схід і Захід Євразії.

Ілля Горбунов, менеджер компанії «Gefco» зазначив: «Казахстан відіграє дуже важливу роль в плані транзиту. Якщо ми подивимося на розріз статистики нашої компанії, то 70% тих вантажів, які ми перевозимо за програмою «One Belt, One Road» йде саме через територію Казахстану. Головна перевага - це транзитний час. Тобто, як ми бачимо зі статистики, основний середній показник морського шляху - це 50 днів з Китаю через порти Європи, Росії та Прибалтики до місця призначення в Казахстані. А в порівнянні з залізничним транспортом, якщо ми говоримо про Казахстан, то це від двох тижнів до 20 днів, що збільшує швидкість доставки товару. Це вигідніше, тому що за статистикою це в два рази швидше».

Еллен Теувес, директор з логістики компанії «Ahlers» підкреслив: «Коли ми говоримо про новий Шовковий шлях і про проект «Один пояс, один шлях», ми відчуваємо, як Азія стає до нас ближче. Розвиток транспортно-логістичної індустрії в Казахстані зростає, і у співпраці в цій сфері багато можливостей. Розвиток залізничного сполучення між Азією і Європою допомагає зблизити обидві сторони і краще розуміти один одного. Йдеться не тільки про економіку, але і про контакти між людьми, культурні зв'язки та про розвиток загалом. ЄС сьогодні оновлює свій підхід до взаємозв'язку між двома регіонами. Казахстан має традиційно добрі зв'язки з Азією, з Росією, ЄС і може відігравати все більшу сполучну роль між Європою і Азією».

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

Про це заявив міністр сільського господарства Китаю Хань Чанфу на зустрічі з главою Міністерства сільського господарства Литви Гедрюс Сурплісом.

17 травня литовський міністр зустрівся з китайським колегою в Ханчжоу і обговорив з ним подальші кроки з відкриття ринку цієї країни для більшого асортименту литовських товарів: м'ясо та субпродукти, молочна і зернова продукція, кондитерські вироби, мед, риба.

Як підкреслив Чанфу, Китай вітає активну двосторонню співпрацю.

Зі свого боку Сурпліс зазначив, що литовські компанії не тільки зацікавлені в експорті, але і хочуть бачити Пекін як партнера та інвестора в сільськогосподарському виробництві.

"Ми з нетерпінням чекаємо, коли ваша митниця опублікує список наших компаній, щоб вони, нарешті, змогли почати експорт литовської пшениці. Компанії з нетерпінням чекають цього старту і повинні пропонувати пшеницю за найвищими стандартами. Ми також з нетерпінням чекаємо на отримання дозволу на яловичину і субпродукти, птицю і корми для домашніх тварин і на прискорення необхідних процедур", - зазначив міністр.

Крім того, обидва міністри підтвердили важливість співпраці у боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС).

Литовські виробники вже експортують до Китаю молочну та рибну продукцію.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)