“Міністерством розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна — КНР з реалізації ініціативи спільної побудови „Економічного поясу Великого шовкового шляху“ та „Морського шовкового шляху ХХІ ст.“, який виконується центральними органами виконавчої влади України”, - повідомили у МЕРТ у відповідь на запит ІА УНН.

У міністерстві наголосили, що Україна має цілу низку перспективних проектів, які можуть реалізовуватись в рамках вказаної ініціативи. Серед них об’єкти енергетики, зокрема, модернізація атомних та теплоелектростанцій, спільні проекти у сфері сільського господарства та транспортної інфраструктури, розвиток іпотечного ринку та будівництво доступного житла.

Крім цього, у МЕРТ нагадали, що Україна однією з перших приєдналася до проекту “Шовковий Шлях”. Ще у 2014 році підписано Протокол між Мінекономрозвитку та Міністерством комерції КНР про зміцнення співпраці щодо побудови економічного поясу Великого шовкового шляху. Цей документ став основою для визначення подальшого формату участі України у реалізації цього проекту.

У грудні 2017 року під час проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР підписано План дій Україна — КНР з реалізації ініціативи спільної побудови “Економічного поясу Великого шовкового шляху” та “Морського шовкового шляху ХХІ ст.”, який є загальним орієнтиром для наповнення стратегічного партнерства практичним змістом.

“Участь України у реалізації зазначеної китайської ініціативи дозволить активізувати двостороннє співробітництво та підвищити рівень комунікацій в галузях торгівлі, інвестицій, техніко-економічної співпраці, розвитку інфраструктури тощо”, — наголосили у МЕРТ.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)

Про це зазначив глава адміністрації парку Олександр Ярошенко. За словами чиновника, в Білорусі цей спільний з китайськими партнерами проект розглядають як важливий кластер програми "Пояс і шлях".

"Під час візиту до нашого парку у 2015 році, голова КНР Сі Цзіньпін сказав, що він повинен стати перлиною "Економічного поясу Шовкового шляху". І ми все робимо для того, щоб ми заблищали, як цей благородний камінь", - повідомив А. Ярошенко.

За його словами, в Китаї є величезний досвід розвитку подібних спеціальних територій, який для Білорусі буде дуже затребуваний і корисний. "Для того, щоб використовувати досвід КНР у розвитку нашого парку, ми взяли за зразок Китайсько-сінгапурський промисловий парк в місті Сучжоу".
У травні 2017 року в Білорусі був опублікований указ президента номер 166 "Про вдосконалення спеціального правового режиму Китайсько-Білоруського індустріального парку "Великий камінь". Це вже третя редакція указу, спрямована на вдосконалення схеми роботи індустріального парку.
Як розповів А. Ярошенко, цей указ був розроблений спільно з китайськими партнерами. "Ми на законодавчому рівні створили спільний законопроект, який максимально використовував досвід Китаю для побудови такої зони, - сказав він. - Як приклад, в цьому указі ми вперше в нашому законодавстві використовували термін "одна станція". Цей передовий досвід роботи з інвесторами, коли всі адміністративні послуги будуть здійснюватися тут, на території парку, для нас дуже важливий і корисний". Як інший приклад запозичення китайських досягнень А. Ярошенко назвав використання в указі термінології так званої "бондової зони". За його словами, це поняття означає митне спрощення в обслуговуванні інвесторів і потоку вироблених ними товарів.

Говорячи про переваги парку для залучення інвестицій, глава адміністрації "Великого каменя" зазначив унікальне географічне положення Білорусі. "Ми географічний центр в Європі. І своїми західними кордонами Білорусь з'єднана з величезним європейським ринком з населенням 500 млн чоловік. Продукція, яка виробляється у нас в парку, найвигіднішим транспортним чином буде поставлена ​​в ЄС. Водночас Білорусь є повноцінним і повноправним учасником Євразійського економічного союзу", - пояснив він.

Чиновник також зазначив кілька політичних переваг Білорусі в розвитку спільного індустріального парку з Китаєм. "Перше, дуже важливо, що ми з КНР маємо дійсно найвищий рівень стратегічного партнерства і довірчих відносин взаємовигідного співробітництва. Для нас це дуже важливо. І дуже важливо відзначити політичну стабільність, стійкість нашої країни всередині", - сказав він.

За словами А. Ярошенко, парк поставив завдання збільшити число резидентів цього року щонайменше до 40 компаній. Керівник з оптимізмом ставиться до її виконання. "Зараз динаміка залучення інвесторів дуже хороша. Щоб ми могли порівняти, у 2016 році у нас було тільки 8 резидентів, зараз реально вже 36 резидентів", - з гордістю заявив глава адміністрації парку.
Білоруська сторона сподівається, що зареєстровані у "Великому камені" почнуть активно розвивати свої проекти. "Цього року ми орієнтуємося на те, що 10 наших резидентів розпочнуть активну виробничу діяльність, тобто будуть випускати свою продукцію або надавати свої відповідні послуги", - сказав А. Ярошенко.

Говорячи про середньострокову перспективу парку, він повідомив, що в планах до 2020 року підвищити число резидентів до 100 компаній. "До 2020 року ми сподіваємося зареєструвати щонайменше 100 компаній в нашому парку. Якщо зараз накопичені інвестиції у нас складають близько півмільярда доларів США, то ми бачимо завдання до 2020 року, щоб ці інвестиції збільшилися в чотири рази, до 2 млрд доларів США, - сказав він. - При цьому ми б хотіли, щоб і обсяг продукції був не менше одного млрд доларів, число зайнятих на території нашого парку, створених робочих місць, було б не менше 6500".

20 з 36 резидентів парку - це компанії з Китаю. А Ярошенко високо оцінює їхній внесок у будівництво майданчика: "Китайські наші інвестори - це лідери нашого парку "Великий камінь". При цьому парк є міжнародним проектом і вітає інвестиції з будь-якої країни.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

 

...

(читати більше)

Про це заявила керівник аеропорту "Рига" Ілона Ліце.

Вона пояснила, що зараз триває завершальний етап реалізації цих планів. За словами Ліце, прямі рейси з'єднають Ригу і китайський курортний острів Хайнань.

За словами радника з питань сполучення в посольстві Латвії в Китаї Хелмут Колс, останні два роки Латвія інтенсивно працює над тим, щоб забезпечити пряме авіасполучення Рига-Китай.

Представники Китаю вже відвідали Ризький міжнародний аеропорт, а також ознайомилися з роботою латвійської національної авіакомпанії airBaltic, давши їй позитивні оцінки.

 

Центр сучасного Китаю "ТЯНЬСЯ ЛІНК"

...

(читати більше)